Авторська розробка уроку, вчителя біології – Селецької Т.П.
Тема: Особливості будови та життєдіяльності Кишковопорожнинних
Мета:
Освітня – сформувати в учнів знання про середовища існування, особливості будови та процеси життєдіяльності кишковопорожнинних на прикладі гідри
Розвивальна – удосконалити вміння учнів робити висновки, узагальнювати, працювати з додатковою літературою
Виховна виховувати ціннісні орієнтації на збереження природи.
Очікувані результати: учні розуміють понятт «Радіальносиметричні, кишковопорожнинні, двошарові, кнідарії, реброплави, жалкі клітини, регенерація, медуза, поліп, гідра, гермафродити, біосвітіння».
Обладнання: зошит, підручник,схеми, малюнки,роздавальний матеріал
Організаційний момент
Актуалізація опорних знань та досвіду учнів:
- Що таке систематика?
- Що таке бінарна номенклатура?
- Дати систематичну характеристику гідрі звичайній та медузі гедроїдній
- Замалюйте і підпишіть органи гідри
- Замалюйте клітини, напишіть їх значення та місцезнаходження
Вивчення нового матеріалу
- Відеоролик «Різноманітність Кишковопорожнинних»
Напишіть ессе по роліку
- Складання опорного конспекту.
- Робота з текстом
!1 група
Кишковопорожнинні здавна відомі людині. Ще давньогрецький учений Аристотель писав про деяких представників цього типу. Він, як згодом і багато інших вчених, вважав їх чимось середнім між тваринами та рослинами (такі самі проблеми були з систематизацією губок та інших організмів). Нині тваринну природу кишковопорожнинних ніхто не піддає сумніву
Будова кишковопорожнинних досить проста, їх можна порівняти з мішком, стінка якого складається з двох шарів клітин. Всередині знаходиться порожнина, що бере участь у травленні. Єдиний отвір, за допомогою якого порожнина сполучається із зовнішнім середовищем — це рот. Рот оточений щупальцями, призначеними для захоплення та утримування їжі.
Кишковопорожнинні — хижаки; для вдалого полювання вони мають зброю — жалкі клітини. Ці клітини містять отруту, здатну паралізувати здобич. Наявність жалких клітин є настільки характерною для цього типу, що одна з латинських назв кишковопорожнинних — Cnidaria так і перекладається: «ті, що жалять».
Життєвий цикл кишковопорожнинних зазвичай складається з двох стадій — медузи та поліпа. Ці покоління настільки несхожі між собою, що іноді вчені помилково описували медузу та поліпа одного виду як різні види. У життєвих циклах деяких кишковопорожнинних одна зі стадій може випадати.
Медузи звичайно активно рухаються у воді, використовуючи принцип реактивного руху, мають краще розвинену нервову систему (це пов’язано з рухливим способом життя), розмножуються статевим шляхом. Поліпи ж нерухомі, часто колоніальні організми, розмножуються головним чином нестатевим способом — брунькуванням.
Тип Кишковопорожнинні поділяється на три класи — Гідроїдні, Сцифоїдні та Коралові поліпи.
!2 група
З ким бився Геракл
Однієї днини вже відомий нам Антоні ван Левенгук, розглядаючи водяні рослини, помітив цікаву тваринку з багатьма щупальцями. Вона утворювала бруньки, за допомогою яких, очевидно, розмножувалась. Учений замалював цей організм і зайнявся іншими проблемами. Тваринка мало кого зацікавила, і довго про неї не згадували.
Як з’ясувалось, гідру можна розрізати на двісті частин, і з кожної виросте новий організм! Істоту назвали гідрою — за аналогією з міфічною гідрою, у якої на місці відтятих голів виростали нові.
Гідра — один із небагатьох представників прісноводних кишковопорожнинних. Знайти її досить легко: для цього треба узяти біля берега річки чи ставка кілька водяних рослин і помістити їх в акваріум або скляну банку. Через деякий час гідри розправляться (потривожена гідра стискається у грудочку), і їх можна буде побачити навіть неозброєним оком. Зазвичай гідра веде малорухомий спосіб життя, але у разі необхідності може пересуватись, «крокуючи» по субстрату.
Гідра — хижак, вона живиться інфузоріями, дрібними безхребетними тваринами, іноді навіть нападає на мальків риб. Спійману здобич гідра підтягує щупальцями до рота і швидко заковтує. Розмножуються гідри (на відміну від багатьох інших поліпів) двома способами — брунькуванням та статевим шляхом. Стадія медузи в життєвому циклі гідри відсутня. Дихає гідра завдяки розчиненому у воді кисню, який поглинає всією поверхнею тіла.
!3 група
На морі
Мабуть, усі, хто відпочивав на Чорному чи Азовському морях, натрапляли на кишковопорожнинних. Усім відомі неприємні слизькі істоти, дотик яких може викликати опік у людей з чутливою шкірою. Ці кишковопорожнинні — медузи, представники класу Сцифоїдні (Scyphozoa).
Швидше за все, медузи, з якими ви зіткнулись, це або аурелія, або коренерот. Аурелія, або вухаста медуза, середніх розмірів, але може сягати 40 см у діаметрі. Упізнати її дуже легко: вона має блідувате фіолетове забарвлення, чотири кільця біля середини парасольки (ці кільця — статеві залози), а по боках її рота розташовані чотири довгі ротові лопаті. Завдяки їм аурелія і дістала свою другу назву, бо вони нагадують вуха віслюка. Живиться аурелія дрібними планктонними організмами.
Цікаво, що аурелія піклується про своє потомство: вона має спеціальні кишеньки, де проходять перші стадії розвитку молоді аурелії, аж до формування зрілої личинки. Личинки перетворюються на маленьких поліпів. Живляться вони всілякими дрібними організмами — одноклітинними та іншими безхребетними тваринами. А навесні з поліпів з’являються медузи. Цикл розвитку замикається.
Зустріч з аурелією не можна назвати приємною, але опіків вона майже не спричиняє: навіть діти можуть узяти її в руки. А от інша медуза — коренерот вже не така безпечна, її опіки досить дошкульні, і зустрічі з нею краще уникати.
Коренерота легко впізнати за фіолетовою або блакитною смугою по краях парасольки. Живляться коренероти, як і аурелії, дрібними планктонними організмами. Життєвий цикл у цієї медузи такий самий, як і у вухастої.
!4 група
Морські рослини
Аоча медузоїдна стадія зазвичай є рухливою, однак із цього правила бувають винятки. У Чорному морі зрідка трапляється сидяча медуза люцернарія. Як і всі кишковопорожнинні, люцернарія — хижак. Живиться вона дрібними істотами, які пропливають повз її щупальця.
У морях України немає коралових рифів. Але представники класу Коралові поліпи є. Це актинії. На вигляд вони також нагадують рослини — якісь химерні квіти. У Чорному морі мешкають чотири види актиній, з яких найвідоміша кінська актинія.
Вона має циліндричну форму тіла зі сплощеними верхнім та нижнім кінцями. На верхньому кінці розташовані щупальця, які оточують ротовий отвір, а нижній кінець (підошва) слугує для прикріплення до підводних предметів. На відміну від більшості інших представників класу Коралові поліпи, актинії не мають твердого скелета. Вони ведуть прикріплений спосіб життя, але здатні рухатися за допомогою підошви.
До Червоної книги України занесено два види гідроїдних поліпів — оліндіас несподіваний та меризія азовська. Чисельність обох видів зменшується внаслідок зміни солоності води та забруднення моря.
Коралові поліпи відіграють важливу роль у кругообігу речовин і збільшенні біологічної продуктивності моря. Мадрепорові корали з добре розвиненим вапняковим скелетом беруть участь в утворенні коралових берегових і бар’єрних рифів та кільцеподібних островів – атолів. Коралові рифи є місцем проживання найрізноманітніших водоростей, безхребетних тварин, риб тощо. З рифоутворюючих коралів добувають вапняк, який використовується як будівельний матеріал. У Середземному морі трапляється червоний, або благородний, корал, у Чорному морі – чорний. З них виготовляють ювелірні прикраси. У Китаї та Японії деяких медуз (аурелія, ропілема їстивна) вживають у їжу під назвою «кришталеве м’ясо». З медуз виготовляють пасту і порошок, у яких містяться біологічно активні речовини, що прискорюють ріст тварин. Коралові рифи можуть бути перешкодою для судноплавства і навіть причиною катастроф кораблів. Гідри та медузи, живлячись мальками риб, завдають шкоди рибному господарству. Отрута деяких медуз (фізалїї, хрестовичко, морської оси) дуже небезпечна для людини, спричиняє сильні опіки шкіри і загальне тяжке отруєння. З гідроїдних коралів добувають біологічно активні речовини – простагландини, які застосовуються в медицині. Деякі види використовуються вченими як лабораторні об’єкти для вивчення закономірностей регенерації.
- Узагальнення і систематизація знань.
- Рефлексія
Що я пізнав на уроці________
Чим сподобався мені урок ___________
Що викликало здивування ____________
- Домашнє завдання
Опрацювати конспект, скласти ребуси або кросворди до теми, скласти по п’ять запитань для проведення гри «Вірю не вірю»