Автор: вчитель біології та хімії Харківської загальноосвітньої школи І –ІІІ ступенів №84,
спеціаліст вищої категорії Селецька Т.П.
Усе, що робиться з любов’ю, приречено на успіх. Успіх — це гармонійне пристосування нашого «я» до оточуючих нас обставин, які постійно змінюються.
Н.Хілл
Сучасна спрямованість навчання є формулою Нової української школи, яка передбачає за словами Л.Гриневич «Педагогіку партнерства», постійного включення учнів до комфорту, до різних видів активної навчальної та пізнавальної діяльності і спирається на медіа-комунікаційні технології: web-технології, смартфони та інтернет «розумних речей», штучні інтелекти та інші ґаджети.
Практична спрямованість навчально-пізнавальної діяльності, зазначена в загальному положенні Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти. Медіаосвіта – частина освітнього простору, вона одна із головних факторів забезпечення відкритості освіти щодо сучасних швидко змінюваних знань і наближення змісту освіти до потреб повсякденного життя людини. Моя робота на уроці біології полягає в тому, що я дотримуюсь та впроваджую елементи біоадекватної технологія, коли на уроці учень стає відкривачем – дослідником, не перевтомлюється і є справжнім активатором в руках вчителя. Опираючись на свій досвід роботи, можу зробити висновок, що навчальна релаксація створює умови для самостійного виведення учнями нового знання. За допомогою цих знань учні мають можливість перевірити їх на практиці і встановити причинно-наслідкові зв’язки, організувати спостереження за подією чи дослідити факт, а використання медіа спонукає їх до аналізу і відповіді на проблемне запитання.
Біоадекватна технологія при взаємодії з сучасною системою мас-медіа сприяє встановленню та реалізації в освітньому процесі вивчення біології різного виду зв’язків, як внутрішньопредметних так і міжпредметних, а саме: методично-організаційних, інформаційно-змістовних та операційно-діяльнісних. Все це посилює інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної та предметної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування міжпредметної компетентності шляхом практичної її реалізації. Учні набувають досвід застосування знань, умінь та навичок з тем та переносять їх у нові ситуації.
Сучасна освіта вирішує дві важливі проблеми педагогіки, це — проблему вивчення, узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду та проблему впровадження медіаосвітніх елементів, що наближають предметні знання до повсякденного життя учнів.
Біоадекватна технологія разом з використанням медіа найкращим чином впливають на освіту молодого підростаючого покоління, долають предметну інертність, розширюють кругозір, стають засобом дистанційної і джерелом підвищення мотивації учнів до навчання, а навчання вмотивованих дітей сприяє підвищенню їх розумової діяльності, розумінню суті проблеми, спонукає шукати потрібну інформацію, трактувати її та застосовувати в конкретних ситуаціях.
Великий французький письменник Анатоль Франс сказав: «Мистецтво викладання є ніщо інше, як мистецтво збуджувати цікавість юних душ, а потім задовольнити її». Проведення уроку є мистецтво, а не ремесло – ось у чому суть учительської професії. На уроці учитель не просто знає свій предмет, його завдання аналізувати зміст того, чим із запропонованих завдань уже володіє учень і доповнити його знання. Усвідомлюючи це, я, як вчитель, використовую в своїй роботі елементи біоадекватної технології та медіа- освіти, тому, що за допомогою ціх технологій створюється на уроці атмосфера постійної співпраці в режимі діалогу, полілогу, учні висловлюють думки з проблеми, йде невимушене обговорення програмного матеріалу.
Так, на уроках у 7 класі при вивченні теми «Особливості будови, способу життя, різноманітність, роль у природі та значення в житті людини. Способи класифікації тварин (за середовищем існування, способом пересування, способом життя тощо). Амфібії» я пропоную дітям довести, що амфібії, це тварини, які живуть як на суші так і у водоймах, після того, як вони подивляться фільм (https://www.youtube.com/watch?v=9hQCwyhCSsM), склається блок-схема (багатомірна матриця Додаток 1), в якій висвітлюються відповіді на запитання:
- представники класу;
- місце проживання;
- особливості будови тіла;
- особливості будови скелету;
- особливості пристосування органів дихання до середи існування;,
- відмінність органів травлення.
Далі ми обговорюємо будову, різноманітність амфібій, з’ясовуємо, що земноводні стали наступним етапом на шляху еволюційного розвитку після риб, тому придбали особливі риси в своїй зовнішній і внутрішній будові.
На уроці у 7 класі при вивчені теми «Паразитичні безхребетні» я пропоную учням «Лицарський турнір» (учні читають повідомлення, ставлять один одному запитання) уривок повідомлення з https://narodna-osvita.com.ua/7019-parazitichn-chervi-gelmnti.html. Підводиться підсумок турніру, обирається кращих із лицарів, за допомогою окремих завдання:
- в Україні, зокрема в басейнах річок Дніпро, Сейм, Південний Буг, який поширений плоский черв, замалюйте схему його розвитку;
- що собою уявляє стьожак широкий, які є профілактичні засоби боротьби з нам;
- які є заходи профілактики зараження гельмінтами?
Таким чином між учнями і вчителем працює принцип рівності поглядів. Не нав’язується власна позиція вчителя, а направляється думка учня, є можливість в учня висловлювати свою думку нарівні з іншими учасниками навчального процесу, йде орієнтація на вивчення біологічних особливостей паразитарних безхребетних для попередження зараження ними. Наприклад учні дивляться відеофрагмент за темою «Паразитичні безхребетні» або знайомляться з темами: «Членистоногі: Визначальні ознаки будови комах», «Профілактика захворювань дихальної системи» і на основі цього відео роблять буклет. [Додаток 2]. Також доречно використовувати інформативні відеоматеріали за якими учні роблять медійні схеми, а потім захищають їх. [Додаток № 3]
Для підвищення інтересу до теми, я на початку уроку пропоную дітям переглянути відео та задаю питання «Як ви вважаєте, яка буде тема уроку?», «Про що ми будемо говорити на уроці», «Які цілі поставимо перед собою» [Додаток 4]
На уроках біології у 8 класі дієвим є метод пізнавальних ігор, він сприяє створенню робочої атмосфери зацікавленості, невимушеності. При вивчені тем я пропоную учням скласти п’ять – шість речень з помилками і з використанням методу «Ти мені – я тобі» з’ясовуються помилки в реченнях. Вправа «Знайди помилку» Наприклад: Венозна кров насичена киснем. Артеріальна кров тече по венам, а у людини змішана кров по артеріям. До складу крові входить лимфа та формені елементи (еритоціти та тромбоцити). Вени— це судини, по яких кров рухається в напрямі від серця. У капілярах кров рухається з великим тиском, який вони витримують завдяки будові своїх стінок. Стінки артерій складаються з двох шарів: внутрішнього ендотеліального та зовнішнього сполучнотканинного. Внутрішній шар — найтонший. Потім йде обговорення і виставлення балів.
Для підвищення мотивації учнів, на своїх уроках я використовую метод творчих домашніх завдань – оформлення та складання лайфхаків, діти з великим захопленням виконують такі домашні завдання, це підвищує їх інтерес і азарт у виконанні завдання, а також підвищує можливість оперувати термінами, доводити свої судження з тої чи іншої теми.
Для учнів велике задоволення викликає метод «Побудова моделі» [Додаток 5]. На урок, узагальнення матеріалу з теми, учні приносять пластилін. Я ставлю запитання і за допомогою вироблення моделей з пластиліну учні дають відповіді, підкріплюючи і речовою діяльністю. Ця незвичайна форма викликає інтерес у дітей. Учні із задоволенням працюють з моделями з пластиліну. Зробивши таку модель, діти добре запам’ятовують вивчений матеріал, отримують задоволення від ліплення, бачать результат своєї праці. Такий метод розвиває ефект пізнавальної активності дітей, складається ситуація успіху, враховуються індивідуальні можливості дитини, іншими словами учні «пропускають» через себе інформацію, аналізують, узагальнюють.
Додаток № 1
Додаток № 2
Додаток № 3
Додаток № 4
Тема уроку «Бактерії — найменші одноклітинні організми». https://www.youtube.com/watch?v=g0lS5L6p51k
Тема уроку « Квітка. Лабораторне дослідження 7: будови квітки. https://www.youtube.com/watch?v=Z3EhEvCKidU, https://www.youtube.com/watch?v=lieQBmCjx5c
Тема уроку «Суцвіття» https://www.youtube.com/watch?v=WT1wRu1EOoA
Тема уроку «Загальна характеристика членистоногих».
Тема уроку «Будова та функції кровоносних судин. Рух крові. Кровотечі.» https://www.youtube.com/watch?v=7A_e12Nv2ZM
Додаток № 5